Я знаю, той хто правди не пізнає,
Не буде жити - це вже не життя,
Лишень мовчить чи як собака лає,
Від остраху коліна вже тремтять.
Я точно знаю, той не знає честі,
Хто в церкві, та без віри у святе,
Його душа ніколи не воскресне,
Бо серце назавжди його пусте.
Не має змісту той, хто порожнечу
Як воду ллє вустами замість слів,
Душа його не має кровотечі,
Неначе, як кохання без чуттів…
Такі нам люди волю нав;язали,
Чиї слова - як та шкаралупа,
Вони нас так давно не поважали,
Що наша гідність з серця відступа.
Та ні, не тліти, а завжди яскраво
Буде горіти у самих серцях.
Вогонь по їхній волі не здолати,
Бо з гідністю летиш неначе птах!
Хто гідний, той і велич бачить може,
Бо велич - це не влада, а життя,
А хто негідний, той не переможе,
Та згине у пучину забуття.
Я точно знаю
© Copyright: Деми Новак, 2023
Свидетельство о публикации №123080301262
Свидетельство о публикации №123080301262
Рецензии