Я – зернятко, а ти – зоря осіння,
Навіки в полі поєднались ми.
Виношу з глибини, з важкої тьми
Твоє сіяння в промені насіння.
...нехай зберігає... оберігає...
наше щастя... наше життя...
Проростає зернятко
У моїх руках.
Світить ясно сонечко,
і бачу сіяння насіння.
Проростає зернятко
У Матінці-Землі.
Тягнеться вгору до сонечка,
Ласкаво до мене.
Проростає зернятко
У мене всередині.
Життя нового сонечка
Світло всьому дарує.
проросло зернятко,
у руки взявши його,
мені розповідає:
про сонечко світанку...
про смуток... про долю...
...і про щастя різнокольорове...
немов веселка... і десь на полі...
одного разу...почую голос з небес:
все твоє - з тобою...
йди бажаною стежкою...
ось тобі моя рука...
Зернятко
© Copyright: Наталия Кравчук 4, 2023
Свидетельство о публикации №123080101970
Свидетельство о публикации №123080101970
Рецензии
