Снег падает. Летят листочки белые,
Точно в саду душистый вишни цвет,
Когда качает ветер тихо ветви.
Снег падает... Так из забытых лет
Летят ко мне мечты ещё живые
И белые, точно лилеи цвет.
Снег падает... Как сквозь туман мерцает
Какой-то мир, далёкий, добрый, светлый,
Где все цветёт, смеётся и сияет, -
Воспоминанья моих детских лет.
Сніжок паде. Летять листочки
білі,
Як у саді пахучий вишні цвіт,
Коли вітрець порушить злегка гілля.
Сніжок паде... Отак з забутих літ
Летять на мене незабуті мрії,
Біленькі-білі, мов лелії цвіт.
Сніжок паде... Немов крізь мряку мріє
Якийсь далекий, гарний, добрий світ,
Де все цвіте, сміється, променіє,—
Це спомини моїх дитячих літ.
Богдан Лепкий 1872-1941 Терцина
© Copyright: Алёна Агатова, 2023
Свидетельство о публикации №123073107504
Свидетельство о публикации №123073107504
Рецензии