Мені нема про що жаліти,
Я попри все ціную світ.
Люблю Весну і перші квіти,
І як під сонцем тане лід.
Люблю, коли духмяні трави
Вкривають поле, степ і луг.
Люблю, коли шумлять дубрави,
Коли тополі сиплять пух.
Річки, моря, гірські потоки
Люблю за їх грайливість вод.
Це все любитиму, допоки
Безмежно вабить світ пригод.
Люблю вечірнє небо й зорі,
Ранкові промені в вікні.
Стосунки теплі і прозорі,
Та як всміхаються мені.
Люблю життя, радію долі.
Відкрита зливам і вітрам.
Я завжди житиму на волі,
Душа моя - і є мій храм.
Люблю Весну...
© Copyright: Дарья Тимошенко, 2023
Свидетельство о публикации №123073106774
Свидетельство о публикации №123073106774
Рецензии
Прекрасные строки стиха, Дарья о своей жизни!
С уважением, Владимир.
Владимир Михалёв 10.09.2023 22:09 • Заявить о нарушении
С уважением, Владимир.
Владимир Михалёв 10.09.2023 22:09 • Заявить о нарушении