Стилет чи стилос? автор Евген Маланюк

               
Стилет? Стило? Не ясно… Но двояко
Трагически качаются весы.
Не кинув вглубь реки надёжный якорь,
Плыву, плыву, вдоль берегов красы.
Там дивный лес овеет ароматом
И зазвенит от гимнов пьяных птиц.
Свежа трава, никем ещё не смята, -
Ни сладкой тайной снов, что без границ.
Гипноз очей - и околдуют кобры
Под ласку златотелых нежных дев.
Здесь с ветром горизонт навис недобрый,
Приманит и предаст, - предав воде.
И только здесь весёлый рокот боя -
В разгоне бурь, в безумном  плеске волн,
Простор! как синим хмелем, пьян тобою,
Плыву в тебе, как чёлн,  тобою полн.

"Стилет чи стилос? — не збагнув..." Автор: Євген Маланюк
Перевод с украинского (31.07.2023, Киев)

Полный текст стихотворения:

Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.

Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п'яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім'ята,
І вабить сном солодких таємниць,

Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів...
А тут — жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою —
Розгоном бур і божевіллям хвиль
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль.