Ворожниця
Я серед страшних дзеркал
Поставила дві свічки:
Про дивний цей ритуал
Десь чула із балачків.
Пішла, тільки і всього,
Вночі ворожити я
На судженого, кого
Чекала я все життя.
Боялася в ніч глуху
Щороку під пісню мрій,
Та пусто все на шляху,
Далеко коханий мій.
Такий ось сумний фінал:
Нікого довкіл нема
І я серед ста дзеркал
Сто років сиджу сама.
Свидетельство о публикации №123073103312