Страницы

Она перед ним открывалась душой, словно книга,
Фрагментами очень наивными был её текст.
Догадываться не могла, что он любит интриги,
Романы с сюжетом без лишних прекрас и чудес.

Она для него рисовала словами картины
О счастье в любви, откровенья о верных сердцах,
Вплетала, как шёлк, нежнейшие рифмы незримо,
Поверив, что он прочитает её до конца.

Что нет в откровениях смысла, так часто бывает,
И каждый в себе сокровенное ищет своё...
И всё же, надеясь, что он её книгу читает,
Хотелось естественно выглядеть ей для него.

Им наедине приходилось встречаться так редко,
Но рифмы носили её высоко в облаках.
... Он, в мыслях листая страницы о глупых кокетках,
Забыл, что на полке лежат откровенья в стихах...               
              31.07.2023

СТОРІНКИ...
Вона перед ним відкривалась душею, мов книга,
Хоч досить наївним фрагментами був її текст,
І гадки не мала, що він полюбляє інтриги,
Бурхливі романи, без зайвих прикрас і чудес.

Вона малювала для нього словами картини
Про щастя в коханні, відверті та вірні серця,
Вплітаючи ніжність, мов стрічку шовк;ву, у рими,
І вірила щиро, що він дочита до кінця...

Та часто, однак, у відвертості сенсу немає,
І кожен шукає для себе щось дійсно своє...
Вона сподівалась, що він її справді читає,
І бути для нього хотіла такою, як є...

Хоч рідко вони опинялись удвох, наодинці,
Вона стільки світла вкладала у власні рядки,
Лишаючись просто лежати собі на полиці,
Тоді, як він інші гортав у думках сторінки...

© Марина Садова, 2023р.