Чуються подихи серпня,
Свіжість бадьорить, як чар.
Ніби раптове натхнення –
Краплі з нахнюплених хмар.
Захід відтінком медовим
Вабить, немовби крилом,
Тихим акордом мінорним
Серце ятрить перед сном.
Серпень – це літо, та осінь,
Вже відчуває душа.
Вже на деревах, як пломінь,
Жовта рясніє жура…
Запахи втрати стійкіше,
Пише вже осінь пролог.
Хочеться бути сильніше
В миті нежданих тривог…
Хочеться вірити Богу,
Бачити світ без війни.
Боже, зніми вже облогу,
Виведи душу з пітьми!..
Подихи серпня
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123073006012
Свидетельство о публикации №123073006012
Рецензии