Що відчуває людина, коли прилітає снаряд?
Їй пощастить, коли щось іще вдасться відчути.
Хочеться бігти чимдуж, не дивитись назад,
Але натомість стоїш на землі, мов прикутий.
Вчора гроза, а сьогодні - ворожий приліт
Літнії ночі давно не проходили тихо.
В чаті "Як ти?" - важливіше тепер, ніж "Привіт".
Звуком сирени вирує над хмарами лихо.
Десь народилось життя - чути перші слова.
В когось ті самі слова стали миттю останні.
Помсти жага, лють в серцях наших вічно жива.
Наша ненависть ніколи не буде достатня.
Хто відповість за мільони жорстоких смертей?
Хто понесе покарання за пустки й руїни?
На тих руїнах - скалічені долі людей.
Бог вас, безчесних, простить. Не простить Україна!
Буде, вам, нелюди, найсправедливіший суд.
Не дочекаються й вас ваші діти і мами.
Наші бійці не зазнають жалю до паскуд,
Рубаючи голови змія з трьома кольорами.
Нелюди
© Copyright: Анита Левицкая, 2023
Свидетельство о публикации №123072907425
Свидетельство о публикации №123072907425
Рецензии