Я сама з ілюзій свою стіну збудувала,
де вже зовсім немає мене,
де є самі мої фантазії.
Адже у світі сну та думок,
де йде війна,
можна заблукати
Мої фантазії і допомагають,
але можуть і зруйнувати
все те, що збудувала:
Гармонію душі, що грає на флейті
Серед вищих сфер,
І ввергнути в безодню,
Де вихід лише один -
з липкого меду ілюзій вийти
і вічний пошук самої себе,
просто звикла за поводирами
ходити нитками.
Прийняла себе такою, яка я є
і побачила,
дав натяк згори,
і почув Творець.
Настав час усі баги виправити,
вистрибуючи із цих стін ілюзій.
Вчепилася чіпкими руками в гори
та біжу.
Закохуюсь і страждаю,
не чекаю прелюдій,
Ламаю стереотипи та
йду вперед.
Стiна iлюзiй
© Copyright: Наталия Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123072901588
Свидетельство о публикации №123072901588
Рецензии