2 людини
В мені уживаються дві людини.
Перша - відкрита і щира,
Вірить у людство, що Все Єдине.
Безмежна її довіра.
Іншій - своїх ворогів не шкода.
За словом в словник не лізе.
Ламає носи, заборони, коди,
Шаблони та хвилерізи.
Перша малює з повітря замок,
Де Світло Життя будує...
Друга не відає забаганок,
Бо руки тих двох годують.
Одна збирає кішок та квіти.
Інша гребе в кишені.
І якщо перша, як малі діти
Служить легкою мішенню,
Друга воює за метр кожен,
За волю та за свободу.
Нехай тільки хтось щось гукне вороже -
Мовляв, це вада породи...
В мені поєднався Поет і Воїн.
Один за одного встали.
І якщо перший, як Дзен без зброї,
Інший з вогню і сталі.
І якщо раптом один спіткнеться,
То друг допоможе встати.
Де тонко та кволо, там завжди рветься,
А разом не поламати.
Ось так і живуть обидва друзяки,
У серці з надійним дахом
Пращурам, звісно, - ВЕЛИКА ДЯКА!
Якщо Вам летіти птахом,
То передайте Сивому Діду,
Хто все це перемикає:
Без жодного з них нікуди не піду.
Середину відшукаю.
Олена Жажкова.
27.07.2023.
Переклад.
Свидетельство о публикации №123072700545