У старому саду ми з тобой цілувалися,
Не знаючи - доведеться розлукою мучитись.
Весняними світанками ми милувалися,
Вдалині нас чекала дорога-розлучниця.
Вишневий цвіт густо вкривав землю, душі.
Сніжинки лапаті зблизька нагадуя...
Я не сказала тоді, що мені небайдужий.
І ти не встиг, як тобі дорога... Я.
Розлучились надовго: на роки та без згоди,
Тільки в серці на дні моя ніжність зібралась.
Зацвітає щороку вишневим природа.
Вдячна Богу Всевишньому, що в тебе закохалася...
У старому саду ми з тобой цiлувалися...
© Copyright: Тамара Ненчина, 2023
Свидетельство о публикации №123072507121
Свидетельство о публикации №123072507121
Рецензии