Спустошені. Слізьми мируєм літо,
із рук не випускаючи Псалтир,
і тихо-тихо молимо про мир,
в якому би зростали наші діти…
Знеструмлені. Світанків не чекаєм.
Римуємо неспокій і війну,
і мріємо про ще хоча б одну
можливість уявити всесвіт раєм…
Розгублені. Втираємо потоки
своєї крові з простору чола.
Якби ж душа нарешті вже змогла
віддихатись від сумнівів глибоких…
Та все, як є. І ми крокуєм далі,
вирощуючи радощі з печалі…
Сонет про нас
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123072406506
Свидетельство о публикации №123072406506
Рецензии