Я спiв в випаленого горя

Я спів випаленого горя, я тінь розтопленого Пруста,
Чоловік, який пізнав розум волі, конкретно, чисто, жорстко, пусто,
Мені запам'ятаються "Палас-готелі", вірші Кордови напівсонної,
Тут не допився, там не допели, в купелі, плачучої, безпритульної.

Щоденницею вогняної московської згоріти б, але не вийшла карма,
І знову дні свистять, як плетені, на тракті життя Бодгідхарма,
Наш світ, звичайно, незручний, заслав на зону гріх Іконі,
Будь-який бандит завжди, по суті, такий же, як і Вор в законі,

Там той же кодекс, та ж клятва, і за поняттями виміряний,
Той шлях, а в ресторані "Якорь" ми від злодіїв несли втрати,
Потім їх поклав наш снайпер, коли всі вийшли з кафе,
Морпіх, він промахнувся б навряд чи, він прожив своє життя в прицілі,

Главшпан впав авторитетно, затиснувши блокнот віршів під мишкою,
І, посміхаючись непомітно, ми були раді нашій виші,
Адже найвищою мірою посвячення, що лише можлива для поета,
Лежати з тобою, Сергій Єсенін, з авторитетом.


Рецензии
Я пепел выжженого горя, я тень растоптанного Пруста,
Мужик, познавший разум воли, конкретно, чисто, жёстко, пусто,
Мне помнятся "Палас-отели", стихи Кордовы полусонной,
Здесь не допил, там не допели, в купели, плачущей, бездомной.

Денницей огненной московской сгореть бы, но не вышла карма,
И снова дни свистят, как плети, на тракте жизни Бодхидхарма,
Наш мир, конечно, неуютен, заслал на зону грев Иконе,
Любой бандит всегда, по сути, такой же, как и Вор в законе,

Там тот же кодекс, та же клятва, и по понятиям отмерян,
Тот путь, а в ресторане "Якорь" мы от Воров несли потери,
Потом их положил наш снайпер, когда все вышли из кофейни,
Морпех, он промахнулся б вряд ли, он прожил жизнь свою в прицеле,

Главшпан упал авторитетно, зажав блокнот стихов под мышкой,
И улыбаясь незаметно, мы были рады нашей вышке,
Ведь высшей мерой посвященья, что лишь возможна для поэта,
Лежать с тобой, Сергей Есенин, с авторитетом.

Ивановский Ара   23.07.2023 14:34     Заявить о нарушении