Блюз Кафе Старий Квартал

music Gary Moore «Ball & Chain»
https://www.youtube.com/watch?v=rJ9OiU5ZPl4 

Чуття в бутті життя у серці ледве тліли…

Та ось в  «Старий «Квартал» нам двері відчинили…

Шумів прибоєм зустрічей «Квартал»...

Блищали: джин, текіла, віскі… бар…

Гасив мартіні - душ ушквар....

А ми пливли,  як в  океані, 
одинаками-кораблями
у сигаретному тумані…

Додав хрип Рея Чарльза мук
у пульс тонких жіночих рук...

Не загасив пожар – пожаром,
ми причастились Божим Даром…

Соленим полум’ям текіла
ковтком життя себе явила…

В розплаві губ свята вода,
серця нам грішним обпекла,
пролившись вниз до живота…

Геть збунтувалась в жилах кров,
всотав текілу і любов…

І пристрасть млосних дивних  мрій
відкрила заклик чорних вій,
блиснувши жарко білим бліцом,
відсунув далі інші лиця…

Зі стоном впали ланцюги,
в лимонно-жовтому вогні...

Щоби злетіли ми  на мить -
блюз відчинив життєву кліть…

Свобода душі обпалила…

За кришталеві грані скла
туди нас вабила текіла,
де дарував нам блюз крилА,
і дивно янголи співали,
де в Небі Музи їх гойдали
під срібний спів небесних труб,
проливши суть язичництва між губ…

Хлебнувши, й янголи співають,
як їм з душею  наливають,
щоб серце істинно звучало…

Не п'ють будь-що на Небі стало!

Відома істина давно:
Як в чарці висохло вино -
дісталось янголам воно…

Зачарувавши душі, блюз,
зірвав з петель Небесний Шлюз,
і розтягнув короткий вечір
в Чудову Дивну Безкінечінь…

Тяглися солодко хвилини ...

Рвалися пута без зупину,
щоб ми до Неба досягли
геть відірвавшись від Землі…

За пластом, відірвавши пласт,
скидали ми думок-баласт…

І нам такі відкрились далі,
яких ми навіть і не знали…

І поєдналися в союз
любов, бажання, пристрасть - в блюз,
і соком пристрасті жаги
два поєднались береги...

Серця забухали в набат...

Їм задзвеніли нерви в лад…

Змією розхитавши гриф,
блюз заспівав для нас одних…

В глиб сексуальних медитацій,
тонких любовних трансмутацій,
вплітали янголи свій хор
в бельканто-блюзовий акорд,

де в лаві кратера душі -
розжарив я свої вірші…

Переплітаючі  тіла,
любов до вибуху вела,
сфокусувавшись  в часі спазмом,
в знемозі вишуку оргазму…

Всотав в свідомості всі далі,
ми в Небі душами літали,
понад Землею в Синій Млі….

Та, враз, отямилися в барі,

на Землі…

На жаль!
Плоть - до  Землі прикутий груз...

Де в небі схлипує наш блюз...