Така вже вдача. Всі ми - вбивці мимоволі.
Фактично, кожний, лен зробивши перший крок,
вже перекреслює чиюсь живую долю,
яка, можливо, й не тягнулась до зірок,
та все ж була маленьким дивом в цьому світі.
Комусь - хвилина, а комусь - ланцюг століть.
Немає сенсу рахувати біль у миті,
бо все життя - то звичайнісінькая мить
на безкінечному, мов Б-г, прозорім колі
повторень радощів, народжених із скрут.
Така вже вдача. Всі ми - вбивці мимоволі.
І всі ми - жертви за понищене спокут.
Отрута спокути
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123072200998
Свидетельство о публикации №123072200998
Рецензии
