Так хочеться лихо забути,
Забути трикляту війну
І просто на море майнути,
В чуттєвий вслухатися шум.
Дивитись безжурно на хвилі,
На небо, гарячий пісок,
Купатись душею у сині,
У сяєві вічних зірок.
Так хочеться літнього щастя,
Хоча б невеличкий шматок,
Та поки що хвилі лиш сняться
Під шепіт тривожних думок.
Вже липень готовий надовго
Піти у далекі світи,
Та серце стискається млосно
В шуканні безпечних вітрил.
Безрадісна осені крапля
Лякає холодним сріблом…
А море, як ниточка щастя,
Синіє і вабить теплом…
Шматочок лiтнього щастя
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123072102396
Свидетельство о публикации №123072102396
Рецензии