Я лето, которого нет

#віршівідвідьми
Я літо, якого не має, мій  хлопче,
Відьма, що палить піч і готує м'ясо,
Молитва твоя " Врятуй мене, отче"
Під темною ніччю вщухає з часом...

І скілько ходило вас взимку до лісу,
З вуглиною з пічі, що в пазуху пхала,
То гола чекала, то в сукні із флісу,
Та все вас нечиста  в болоті спіткала,

Чергове намисто з кісток йде у грубу,
Такі мені дідько дарує прикраси,
Тримай мене міцно, цілуй мене в губи,
Бо завтра не буде ні сили, ні спасу,

Завів свою пісню нічну вовкулака,
Він служить мені із початку буття,
Іди, якщо стрінеш стару, не балакай,
Бо звідти вона, де нема вороття...


Рецензии