Бо я - мати!

Татиана Максимова
Твою душу цілую всім серцем, Синок,
Обіймаю своїми думками,
Де ти, сонечко? Світиш мабуть між зірок,
Вітерцем, вдень, літаєш тут з нами...

Вірю, бачиш все, знаєш про то, що тут, як...
Вірю, любе моє Янголятко...
Теж сумуєш мабуть... з голубочком шлеш знак..
Журять душу мою мені згадки...

Та нічого не вдієш вже, не повернеш...
І сльозами не змити минуле...
Знай Синок, що не знає любов мами меж,
Ми разом, я Тебе не забула...

Я з тобою, моє пташенятко, завжди,
Наші Душі, Михайлику, поряд!
Котрий рік розквітають без тебе сади...
Чи змирилася я із цим горем?

Не змирилася. Ні! Просто з болем живу,
Я навчилась вже з цим існувати...
Не зрівняти вже долі моєї криву,
Та люблю Тебе й щас, бо я - мати!


19.07.2023 р.


© Copyright: Татиана Максимова, 2023
Свидетельство о публикации №123071903815
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татиана Максимова
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Татиана Максимова