Поблякли фарби у гаях,
І верби надбережні оголились,
Дощі частіше з неба лились,
Сум мандрував у ручаях.
Дуби шуміли над водою,
Геть непривітним ліс стояв,
Холодні хмари вітерець ганяв,
Непереборно пахло змоклою травою.
Опалим листям вже притрушена земля,
Вистукує в кору десь дзьобом дятел,
Прихід зими не можна подолати,
Її нестримний подих відчувається здаля.
А ліс шумить, і падає з дерев останнє листя,
Відчутно пахне, під ногами шелестить,
Ховають сизі хмари лагідну блакить,
І сонце світить якось зовсім не врочисто.
Аж ось і випав перший сніг,
Кудлата заметіль сховала річку й ліс,
Сніжинки волохаті вітер ніс і ніс,
Допоки не покрив безмежжя всіх доріг.
Поблякли фарби у гаях
© Copyright: Андрей Март 2, 2023
Свидетельство о публикации №123071802650
Свидетельство о публикации №123071802650
Рецензии