Мамманти!

Монолог сина, мами та  тата сім’ї  з кам’яного віку

Мамма! Я замочив мамма- ма - мамонта!
А ось рядом по сусідству
(Не лякайсь, не бути бідству)
Наш паппа
По-по-попав в яму до сінантропа, оппа,
Але я не переймаюсь, тому що…
наш тато
втече з їхнього багаття,
І трофей з собой прихватить ,
Аж до осені нам хватить
Будуть свіжі  сушки – вушки
У маринадчику з сиропом оп-па

2 куплет
Мамма ! Я голодний, то де ж гості ?!
Де  свіженькі їхні кості ?-
 Я не їв уже три дні ( сиджу на пні)!
Скільки на-на нанюхувать консерви?
Полювання – одні нерви і худенький я такий:
Проклятий вік – Вік  Кам’яний (2р)

3 куплет
Доречі , а ті дяді із тарілки  (НЛО)
Щось тринділи, що ми люди
Наша назва на латині, Homo sapiens,  знач не свині
(слова мами):
Синку ! Ти знайди собі дівчинку
Не   сиди на моїй шиї , бо вже плечі  всі  звело-оо
Хватить вечорами ..лядувати,
Голих тіток малювати у сусіда на стіні!
ПЛЕМ’Я , ПЕЧЕРА, ШЛЮБ І СІМ’Я – ГОЛОВНІ!

( слова папи на “кам’янобяларуській” мові )

Мила моя жиночко , тяну тябе свяжиночку
Заткни свою ты пелечку,
Розпалюй  наш косте-ер …