Р чка л с

Річка і ліс, де сів там зліз,
Довколо коло та темно згору.
Вітра гуляють зіркам співають,
Пісні віршами, поринув в далі,
за відчуттями...Перетинають
                Стежки,
А хмари, дерева тянуть
                Гілок руками ,
Квітки губами,
Ковтають роси, де ноги босі,
Колись ходили ..Шукали сили,
По між галявин, до себе звали,
Лісну красуню, шагів відлуння,
Залишив в травах, терпким туманом,
Наче омана,
Те зілля мавки,
що до світанку , ніч темну дуже
змогло одужать… промінням смужок ..
Птахів збудив ..
Хто ж то ходив ?
В моєму лісі, по горі лисій ..
Кого шукав ? Красу дівочу,
Чи зілля хоче? Не знае й сам.


Рецензии