Белкiн Блюз

на музику В.В. King & Eric Clapton
“When my Heart beats like a hammer”
https://www.youtube.com/watch?v=nCWPzuWvpp0

Ми колись увійшли у цю річку -
річка була мертва для пиття…

Ми ввійшли в це життя наче двічі…
Щоби сплив перший раз - в небуття…

Ми у воді остудили трохи
ноги, стерті до самих  колін…

Ми загубили  вчора дороги
у підірваних храмів і стін…

Ми хрипіли без провидіння…
Та не вірили нашим очам…

Ми кидали у грішних камінням…
Та забули - збирати їх нам…

Нас у спразі манила криниця…
Та  отруйні були джерела…

Ми подумали: «Це - прохмелиться!»
Правда же гірше брехні була…

Ми партійно в злобі та дурмані,
лозам різали тисячі вен ...

Ми будували всюди паркани,
довші стін всіх китайських племен…

Як собаки лежали на сіні,
накосив блекоту і полин...

Стали  чорними вени нині -
так змарніла їх ніжність стеблин…

Ми байдуже дивились на зорі…
Руйнували звитяги Епох…

Ми тримали птахів у неволі…
І сміялись зі слова «Бог»…

Ми з похмілля башкою мотали
від тверезості злі і чумні ...

Що ж ми, б***і, учора шукали,
не намацавши сп’яну в пітьмі?

Ось похмуро стоїть, сиротлива,
біля річки вербою журба…

Це ж так юність учора дуріла...
Остудила сьогодні – зима!

Та нарешті, як грім, ПРОСВІТЛИЛО!

Так це мама отак постаріла?
Або швидко змарніла жона?

Соловей десь ридає уранці…

Пахнуть квіти, трава польова…

Ось зізнання в коханні на лавці…

Та чому  ж почорніли слова?

Ось і Сонечко на небі встало...

Скільки ж літ ми були, як чужі?

Не дай, Боже, прожити недбало!
 
Нам дорогу рукою вкажи
серед сотень обманних стежин…