МИ!

Бува, страждаємо, але живі. Ми - не мішень
й не штамп!
Лише нелюди-мокші обертаються в мишей
і жаб.

Роздавлені війною й часом лиш одним,
повзуть.
Їм світить на снігу розлитий чорний німб -
мазут.

Я помовчу без звука, без пустих розмов -
намул.
Нехай їм плескає війна у рила знов і знов!               
Хай мруть!

Скрививши рот, ***ло, немов, планктон
гниє.
Хай наша Вінниця живе! Ми - українці заодно!
Ми - є!      


Рецензии