I дощ буваe неприeмним, або Вiльний пан
Невчасним, маячним, даремним,
Небажаним, пустим.
Я і таких дощів побачив
Чимало, і даремно плачуть,
Бо я їх не простив.
І дощ буває нехорошим,
Не слухається в мить, як прошу
Забути все і всіх.
А так хотілось друга мати,
Якому можна довіряти,
З ким біль зведеш на сміх.
Яким би він не був зі мною,
Чи восени, чи то весною,
Дощ – щирий, без оман...
Та дощ буває... Дощ буває
Таким, яким і не чекаю,
Бо дощ – то вільний пан...
Свидетельство о публикации №123070906885
Такі вось дожджык нечаканы
Чакаем кожны вечар, ранак,
А ён сабе ёсць вольным панам,
Ніяк не ступіць нам на ганак...
Два месяцы амаль без дажджу,
трава на падворку павыгарала.
З пажаданнямі такога сябра,
з якім боль зводзіцца на смех,
Ядвига Довнар 09.07.2023 22:56 Заявить о нарушении