Ми всі втомилися, я знаю,
Від болю, смутку руйнівного,
Який щодня нас зустрічає,
Додавши присмаку гіркого.
Серця розбиті на шматочки,
Які зібрати не можливо.
Шматочок кожен кровоточить
З думок змиваючи важливе.
Важливе в тім, щоб Бога чути
І Його волю розуміти.
До Неба, Неба ближче бути -
Щоб в цих скорботах не згоріти.
Бог миру й спокою бажає
У кожне серце наливати.
Він нас весь час оберігає
І вчить - надію не втрачати.
Нехай лютує ворог, злиться,
Та підіймає вище хвилі.
Ми будем вірить і молиться,
І Бог зіллє в народ Свій силу.
Серця наповняться подякой,
Вуста наповняться хвалою...
Ми зараз маєм всі ознаки,
Що Бог ті хвилі заспокоїть!
Тож не даваймо смутку місця,
Наш порятунок тільки в Бозі.
Згадайте, кожен хто молився -
Мав потім щастя в перемозі!
4 липня 2023 р.
Ми вси втомилися...
© Copyright: Валентина Коц, 2023
Свидетельство о публикации №123070903292
Свидетельство о публикации №123070903292
Рецензии