Знову осінь
Як сталося, що знову
Сиpiє мiж двірей,
Протягує морозом,
І грає все в тіней?
Коли пришла година
З моєю пустотой?
Я руки опустила
І крила за спiной.
Був світ, бо я бажала,
Був день, бо я жила.
І як вогонь кохала...
І гасла, як вугля.
Тепер настала осінь,
І сумрак днів моїх.
Опущені долоні,
І вітер мрії стих.
Де взяти свої сили,
Чим барвити життя,
Якщо мене лишили
Останнього вогня.
Кого тепер жаліти,
І що тепер бажать?
Я ніби порожнію,
І нічим наповнять.
Запам'ятай такою,
Як я була завжди:
Веселой, молодою
Дівчиной по весні,
Як всесвіт відчувала,
І всесвітом була,
Доколи я не стала
Холодной як зима.
...
На лагидні долоні
Я квітку помищу.
Хай буде щось живое,
Нагадує весну.
Знову осiнь
© Copyright: Лика Линская, 2023
Свидетельство о публикации №123070900189
Свидетельство о публикации №123070900189
Рецензии