Стежка до стежки

Що би не сталося, просто лишайся собою.
Миті життя - то звичайні, по суті, дзвінки
і ні про що смс. Ти один? Ні, вас двоє -
ти і вона. Теплий дотик цієї руки

тихо рятує тебе від отрути суспільства.
Того, що вічно шукає у темряві страт
душі, не здатні на зради холодне насильство,
тільки й придатне до вбитих надією зрад.

То ж, не тікай від небес полохливих дарунку
і обернися дощем для широких ланів
щастя людського - забутись у хвилях цілунку
квіту ночей і дрімучих від роздумів днів…


Рецензии