Надiйне опертя

     Війна. І закуті всі аеропорти...
     Невпевнено молиш хоча б сонний лад...
     Вивчаєш липневі в вікні натюрморти...
     Жуєш по шматочках гіркий шоколад...

     А десь там і море. А десь там - і пальми.
     Промитий до блиску гарячий пісок...
     І тиснеш в душі розтривожені гальма,
     Танцюєш балетно з п'яти на носок...

     Виходиш за думи, виходиш за грані,
     А мудрі все кажуть, що очі - сліпі?
     І квітку цілуєш розквітлу герані,
     Жалієш померлий ліхтар на стовпі...

     І все добираєш влучнішого слова,
     Забувши блаженні, таємні дива,
     І все просіваєш нікчемну полову -
     Міцнішає згодом рука стернова,

     Коли у життєвих содомі й гоморрі
     Хапає нищівно жорсткий переляк,
     Побачиш, нарешті, палаючі зорі,
     Що саме до Бога надійний маяк.

     Побачиш надійне своє опертя -   
     От це уже буде і щастя й життя!

на фото - в моїй лоджії 5 липня 2023 року, серветку вив'язано свахою Ларисою Андріївною (Царство Небесне!)