Над плесом рiчковим туман стояв
І до заходу сонце опускалось,
Промінням світлим небом розтікалось,
Немовби хтось на сон благословляв.
Стрункі ялини й сосни віковічні
Кидали тіні на річну гладінь,
Повисла тиша серед їхніх володінь,
Блискучі зорі загорялись у височині космічній.
Свидетельство о публикации №123070402146