Бурулька
З даху капала водиця,
Струмінцем донизу лилась
І від подиху морозу
Там бурулькою зробилась.
Чиста – чиста, кришталева,
Райдугою ніжно грає,
Ніби гостя дивовижна
У віконце заглядає.
Я на цю красу дивлю'ся,
Жаль, цю мить не зупинити,
Жаль, що дні її короткі,
Я не в силах щось змінити…
Сонце блисне – і заплаче,
По сльозинці вниз кидає,
А подивишся невдовзі –
Вже бурульки там немає…
* * * * * *
І життя наше так схоже
На бурульки вік миттєвий:
Тільки починаєш жити,
Вже й питаєш: « Роки,
де ви?»
Скапають, збіжать – не вгледиш,
Їх назад не повернути,
Те не встиг… за тим шкодуєш…
Це б хотілось обминути…
Кожен слід тут залишає.
А яким він в тебе
буде ?
Хай добром усі згадають,
Дякують тобі хай люди!
* * *
Людмила К.- В.
Кн. " Весняний снігопад"
2016
( Фото Нет)
3.7.23.
Свидетельство о публикации №123070300957
Ольга Юртаева 2 06.08.2023 13:13 Заявить о нарушении
Благословений !
С любовью Л
Людмила Калашникова -Варавко 07.08.2023 11:43 Заявить о нарушении