Кемпiнг

Шумлять дерева.

Легіт, наче грум,
укотре намагається підняти
попону поролонову, яка
відкинулася од стільця на стіл,
мов гість, що добре випив,

в двох місцях
зламалася і вклякла.

Вітерець
її за плечі тягне,
одриває,
і випускає з кришталевих рук.

Сміються діти!
Втік від хазяїв
і розгубився бернський пес,
блукає
між трейлерів, наметів...

Він - як ми.
Чи майже так.
Бо кілька крапель часу,
коли ти споглядаєш ці картини,
стікаючи по вусах,
раптом вуст
торкнуться, обпечуть і нагадають
щось інше, втрачене,
коли на учті
почетним гостем був,
щось архидавнє.

Збирай-но пилосос
і їдь додому.

03.07.2023,
Марікерке.


Рецензии