Журналисты в журнале Розбудова держави Тарана В

Трагедікомедія

ВІРШІ  БІБЛІЇ

"Не кривди ближнього твого і не грабуй.
Плата найманцеві не повинна залишатися у тебе до ранку.
Не лихослов глухого і перед сліпим не клади перешкоди,
щоб не спіткнувся він;
бійся Господа Бога твого".
"Левіт". Глава 19. -13,14. Ветхий Заповіт.

(У журналі «Розбудова держави», №№1-2-3,1992 під побоями головного авіатора,
лжепророка  Віктора Тарана  були звільнені три медсестри-коректорки:  Світлана, Катерина,Олеся. Авіатор Віктор Таран –демагог порушив сільську педагогіку Василя Сухомлинського- "школа під блакитним небом», мучив медсестер-жінок у гінекеї прооперованої дружини Тані Майданович).

Дійові особи:
ВІТРУВІЙ –  мислитель, автор античного трактату «”De architectura” (Про архітектуру);
КОСТЯНТИН  МОРОЗОВ – генерал Збройних Сил, автор статті «Збройні Сили України»
у журналі «Розбудова держави»,№2-1992, 40 років;
БОГ ПЛЕТІЛЬНИК ГІРЛЯНДИ
СЕРГІЙ ТАРАН – студент, автор статті «Довгий ранок української державності» у журналі «Розбудова держави», №1 1992, 22 роки;
Вітя Таран – 15 років, молодший брат студента  Сергія Тарана;
ТАРАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ  – старійшина  сільського родоводу із Павлиша; авіатор;
ЛЕСЯ  ГУЦАЛО – дитяча письменниця,  журналіст у дитячій газеті «Зірка», 35 р.
СВІТЛАНА   ПОГУЛЯЙЛО – дочка знаменитого письменника, аспірантка з темою архітектури;
ТАНЯ  МАЙДАНОВИЧ – дружина авіатора, центрувальниця оптики на військовому заводі «Арсенал»; 35 років; прооперована, бліда; співавтор книги «Насіння диких трав» (у співавторстві з гувернантками).
КАТЯ СИТНИК – співавтор літературного запису  книги «Насіння диких трав», коректор видавництва «Молодь»,  видавництва  «Педагогічна  преса»;
ДВІРНИК у дворі видавництва «Український письменник».
------------------------------------------------

Дія перша
ВИКЛИК ГУВЕРНАНТКИ У ДІМ ВИДАВНИЦТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК»  З ДВОРУ.
ЯВА 1. (Перед сценою, під зірками).
БОГ ПЛЕТІЛЬНИК ГІРЛЯНДИ.
8 (8). «Того, кто  живёт не  только ради удовольствий,
сдержанного в чувствах, умеренного в еде,
прилежного и сильного, - никогда не сокрушит его Мара, 
как не сокрушит ветер каменную гору».
«ДХАММАПАДА». Сутры-близнецы.  8 (8). Москва. София. 2005. С. 27. 
(Бог Плетільник Гірлянди виходить).

Ява 2. Порушення педагогіки  В. Сухомлинського без гаю.
(Домашня бібліотека авіатора Віктора Васильовича Тарана та його синів від двох шлюбів – Сергія Тарана і Віктора Вікторовича Тарана.  На столі лежать телефон та  великий стос паперів, коректури журналу «Розбудова держави»,№1-2 1992. Диван поруч із книжковою шафою. Прооперована, бліда, я смерть, маленька, мініатюрна  робітниця оптики Таня Майданович заходить із склянкою води, капає у склянку ліки, стогне).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (жалібно).  О-оо-о-й… О-о-о-ой… Я по радіо почула: є символ фольклорний  із вишивками, є символ релігійний  із зображенням невидимих святих… О-о-о-ой… О-оо-о-й… О-о-о-ой…
Накапаю ліки, /Житиму повіки.
Здобуду безсмертя, / Щоб не померти. (Капає ліки, випиває. Стогне, іде до дивана, лягає на дивані, стогне, тягне із столика телефон. Набирає номер).
О-оо-о-й… О-о-о-ой… Алло! Тут квартира журналістки  Лесі?
ЛЕСЯ  ГУЦАЛО(з телефона).. Так, це  я – Леся Гуцало,   дитяча письменниця,  журналіст у дитячій газеті «Зірка».. А Ви що хочете? У якій справі?
ТАН МАЙДАНОВИЧ. О-о-о-ой… Прошу допомогти моїм дітям із читанкою «Ворожіння на ягнятку», допоможіть у двох напрямках із коректурою канадського журналу «Розбудова держави», №1, із виправленням орфографічних помилок.

ЛЕСЯ ГУЦАЛО (з телефонної трубки).
Ви просите  про співавторство у Ваших  рукописах «Ворожіння на ягнятку» та «Насіння диких трав», «Розбудова держави»?? Ви повинні мені оформити Трудову книжку: автор літературного запису. (Телефонна героїня Леся Гуцало виходить у спальню і несе книжку «Авторське право та суміжні права  в Україні»).
Стаття тринадцята Закону  ««Авторське право та суміжні права  в Україні».
Співавторство. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.  Авторське право на твір, створений у  співавторстві, належить  усім співавторам незалежно від того , чи утворює такий твір  одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення».
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (поважно). У нас вже є співавторство: із Галиною Пагутяк ми склали трилогію про польоти до зірок: романи «Діти», «Господар». А третя частина «Ворожіння на ягнятку» Галина Пагутяк не бажає читати!
ЛЕСЯ ГУЦАЛО. У Вашому будинку є сусіди – коректори по вулиці Чкалова, №52! Зверніться до сусідів у Земельному кодексі: «Добросусідство», не можна дим і пожежу пускати на сусідні дачні ділянки!
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Лесю, я Вас  прошу  виправити помилки! О-о-ой, важко із літерами! Лесю, прошу Вас в якості домашнього вчителя  підготувати отрока Вітю Тарана до вступу в ліцей на  приватних підготовчих курсах.
ЛЕСЯ  ГУЦАЛО. А хто заплатить за надурочні години? Згідно із статтями 70, 106 Трудового кодексу України, відпочивати треба щотижня не менше 42 години. Аплатити за надурочні голини – у дві зміни – Ви повинні у подвійному тарифі, за швидкість і перевантаження. Заплатіть аванс і  дві оплати за надурочні години, за працю у дві зміни домашнього учителя!
 Я повинна читати до друку журнал «Розбудова держави» для дорослих та ще й для дітей є читанки!
ТАНЯ  МАЙДАНОВИЧ (стогне). О-о-о-ой…Прооперували мені нирки, і я п`ю ліки – трави, сокирки. Заплатить Вам, домашньому учителю, мій чоловік – авіатор, поет, такий геніальний, як французький  геній Антуан де Сент Екзюпері, льотчик і романтичний письменник.
ЛЕСЯ ГУЦАЛО (з телефона). А де Ваш геніальний чоловік, який багато пише! Чому не прочитає удома на підготовчих курсах у ліцей ашому сину – Віті Тарану?
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Наш геній-льотчик пішов з дому у видавництво «Український письменник», щоб здати  нові   літературні рецензії на романиГалини Пагутяк «Діти», «Господар». І отам застряв і  затримався у видавництві «Український письменник». Ще не прийшов додому! Мені звелів знайти домашніх учителів, гувернерів  для наших двох дітей.
(Із телефона долинає музика, з телебачення. Із телнфона долинає  голос літератора, журналістки  Леся Гуцало невеселий, із музичним   терміном Lamento).
ЛЕСЯ  ГУЦАЛО. А де Ви взяла мій домашній телефон?
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (гордо пишно). Адже я чесно сказала, що мій геніальний  чоловік, авіатор, такий, як Антуан де Сент Екзюпері, ходить із рецензіями у видавництво «Український письменник» на вулицю Чкалова, п`ятдесят два. А ми живемо  у дворі такого будинку, видавництва «Український письменник» п»ятдесят два, на чотирнадцятому поверсі. Ми записали Ваші телефони від професійних письменників у Києві, у видавництві «Український письменник».
ЛЕСЯ ГУЦАЛО. Гаразд! Я прийду – і Вашим дітям  прочитаю домашні уроки. А куди до Вас їхати? Скажіть адресу.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (жалібно стогне). О-о-о-о-оой… Швидше приїздіть! Бо ми стали опоздуни, запізнилися прочитати коректуру журналу «Розбудова держави»… внаслідок моєї операції на нирках… Їхати слід у видавництво «Український письменник», п`ятдесят два, квартира сорок перша – на чотирнадцятому поверсі. А чи довго Вас чекати для вичитки коректури  журналу «Розбудова держави»? Лесю, чи сьогодні будете, чи завтра?
ЛЕСЯ ГУЦАЛО: Краще завтра приїду. Бо я повернулася із відрядження у Чорнобильську зону, зайнята написанням  дитячих віршів  про атомного джина для дитячої газети «Зірка». Чекайте завтра.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Дякую! Не залишила нас, опоздунів, із занедбаними рукописами журналу «Розбудова держави», №№1-2, 1992. Чекаємо!

Ява 3. ВІТРУВІЙ З АРХІТЕКТУРОЮ
(З`являється античний філософ Вітрувій із сувоєм папірусу, читає мораль).
ВІТРУВІЙ (поважно).




 Не діти повинні батькам  збирати маєтки,
А батьки – дітям.
2 Послання до коринфян. Глава 12.
Не будуй, дитя, будинки
Для батечка без зупинки.
Два маєтки для батьків
Не будуй із камінців. 
Замок та каріатиди
У  отців візьмемо, діти.
Муж Вітрувій – будівник
Дітям збудувати звик.
 
В баби, діда є маєток,
Кухня – глек межи серветок.
Хай будують дім отці
І збирають камінці. 
Діти – спадщина Господня,
Жива нагорода лона.
Діти, збудувати  вам
Треба ліжечко лялькам.
Щоб ви, діти, не втомились:
Колосочкам поклонились.
Ноша у дітей легка –
Змалювати колоска. 



(ВІТРУВІЙ  виходить!

ЯВА 4.
( З`являється отрок Вітя Таран, їсть пиріг. Невдоволений підходить  у гінекей до прооперованої матері Тетяни Майданович).
ВІТЯ ТАРАН: Педагог Ушинський учить: в лісі  - діти.
Можуть погуляти і  ягоди з`їсти.
А в нашому  домі жінки – журналісти!
 Посиденьки в домі, баби хочуть сісти!
Гі – по – ди- на – мі- я!
Твір  читати – мрія.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Синку, помий руки, після поїдання пирога! Будемо читати твори, готуватися до вступу  в ліцей.
ВІТЯ ТАРАН. Матусю, без батьків я не можу в моєму класі це організувати і в моїй школі! Мамо,  а пішла б ти до директора нашої школи  на Печерську, по вулиці авіатора Чкалова, попросила б старого вчителя-пенсіонера, щоб до нас приходив додому  на продльонку! А то – розголос учинила, бабам розповіла  про операцію на нирках.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (жалібно стогне). О-о-оой… Та тебе, синку Вітю, ганьбою покриють за те, що в школі не встигаєш  із підручником. Вважатимуть  за відстаючого учня.Ми не можемо так багато платити нашим шкільним учителям, де ти навчаєшся! А дешевше – платити конкурентам із чужої школи і запросити чужого  далекого вчителя, який  не ходить у твою школу на Печерську.

Дія друга
Ява 5. Репетитор  просить дві оплати
(Ті ж декорації – бібліотека. Лунає дзвінок за дверима.  Робітниця заводу «Арсенал» ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ   лежить на дивані, стогне, читає листок).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (жалібно стогне). О-о-оой… О-о-оой… Вітю, накапай мені ліки у склянку і подай сюди,  до книжкової шафи. О-о-оой… О-о-оой…
Прооперовані мої дві нирки.
Я змушена пити настійки, сокирки.
( Лунає другий дзвінок у двері).

Вітю, не підходь до дверей! Може, прийшов Бабай, організована злочинність на дітей композитора Антоніна Дворжака!  Я сама відкрию.
(ВІТЯ  капає ліки у склянку, подає склянку з водою  Тетяні)

ВІТЯ. Ось, люба мамо, твої цілющі ліки! Пий на здоров»я цілющу воду!
(Прооперована робітниця оптики Тетяна    п`є ліки, встає з дивана, підходить до дверей).   Хто там, за дверима?
ЛЕСЯ: Це я, Леся ГУЦАЛО – дитяча письменниця,  журналістка у дитячій газеті «Зірка».
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Лесю, ласкаво просимо! (Відчиняє двері).

ЛЕСЯ ГУЦАЛО.
Прошу дві  оплати – за надурочні години, що я вам шию шаровари для школяра Віті Тарана та вишиваю дитячі подушки упродовж десяти років!
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Почекаємо. Прийде мій чоловік, Вам дасть гонорар.
ЛЕСЯ ГУЦАЛО. А як же без чоловіка ви притягуєте жінок-журналісток на чотирнадцятий  поверх??

ВІТЯ ТАРАН (весело, іронічно).  Шановні  баби, я  підслухав ваші діалоги! Як притягуєте журналісток угору, на підвищення  кваліфікації – на чотирнадцятий поверх?? Таке явище пояснює англійська філософія Френсіса Бекона «Новий Органон», «Нова Атлантида»; три шляхи емпіризму – досвід   робочої  бджоли, павука, мурашки. Я гадаю, мій тато – авіатор, льотчик – нагадує працьовиту бджолу  і  збирає жінок-квіток! Адже мій тато збудував третій  добрий  будинок, як   бджолиний вулик,  чотирнадцять поверхів!  Із синами  поселився  із чудом у  будинку  «Український  письменник», як працьовитая бджола  між квітками – жінками… Директор школи на Печерську мене навчив… 

 
…………………………………………….
Дія третя
Ява 6.
(Домашня бібліотека авіатора Віктора Васильовича Тарана та його синів від двох шлюбів – Сергія Тарана і Віктора Вікторовича Тарана.  На столі лежать телефон та  великий стос паперів, коректури журналу «Розбудова держави»,№1-2 1992. Диван поруч із книжковою шафою. Прооперована, бліда, я смерть, маленька, мініатюрна  робітниця оптики Таня Майданович заходить із склянкою води, капає у склянку ліки, стогне).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (жалібно).  О-оо-о-й… О-о-о-ой… Я по радіо почула: є символ фольклорний  із вишивками, є символ релігійний  із зображенням невидимих святих… О-о-о-ой… О-оо-о-й… О-о-о-ой…
Накапаю ліки, /Житиму повіки.
Здобуду безсмертя, / Щоб не померти.
(Капає ліки, випиває. Стогне, іде до дивана, лягає на дивані, стогне, тягне із столика телефон. Набирає номер).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Алло! Це телефон  журналістки Світлани?
СВІТЛАНА: Так, це я -  Світлана Погуляйло – дочка знаменитого письменника, аспірантка з темою архітектури  і древньої   індійської культури.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ.  Синку  Вітю! Іди-но сюди, любий сину! Подивись, яка добра гостя прийшла!  Навчається в аспірантурі!  (До Світлани). Прошу, роззувайтесь, знімайте Ваші туфлі. Ось – кімнатні тапочки. Прошу до нашої бібліотеки на  домашні уроки.

(Біжить отрок ВІТЯ   ТАРАН, кланяється).
 ВІТЯ ТАРАН. Мила пані, а який подарунок Ви принесла нам ?
СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО. Принесла один чистий зошит у лінійку!  (Дістає  два зошити із сумки, один зошит вручає школяру ВІТІ. Зазираючи у свій другий зошит,  читає лекцію).
 Це платонічний, духовний подарунок – трансцендентні цінності.
А  чи Ви знаєте,  у Німеччині  скільки є трансцендентних цінностей?

ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (задоволено). Краса врятує світ! Це філософ Кант сказав про красу!
СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО. Правильно. Краса у німецькій філософській школі неокантіанців – одна з шести трансцендентних цінностей! Всього є шість трансцендентних цінностей у Баденській школі неокантіанців: краса, істина, мораль, особиста святість, над осібна святість, щастя.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Прошу, будь ласка, сідайте ось на  табурет, прочитайте рукопис «Розбудова держави» до друку, щоб прийняли у видавництво! (СВІТЛАНА  сідає на табурет, Вітя Таран записує у зошит  про почуте).
СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО.  У Вас є непрочитаний рукопис журналу «Розбудова держави»! Я принесла Вам  дарунки, трансцендентні німецькі цінності:
краса, істина, мораль, особиста святість, над осібна святість, щастя. (Зазирає у свій конспект, план).
 Я – Вашим дітям прочитаю лекцію про архітектуру, і Ваш синок Вітя Таран зможе оформити авторство на таку  статтю: «Вітрувій. De architectura".

Один из самых знаменитых врачевателей древности Авиценна говорил:
“У врача есть три средства в борьбе с болезнью —слово, растение, нож”.
"Самое, однако, значительное место среди художников-искусствоведов эллинистическо-римской эпохи принадлежит римскому архитектору Витрувию Поллону, написавшему свой знаменитый трактат "De architectura" (Об архитектуре)... во второй половине 1 века до н.э. Содержание сочинения "De architectura" Витрувия сводится к следующему: 1 книга. Введение. Об архитектуре. 1 глава. Что такое архитектура и что нужно знать архитектору? 3. О разделении архитектурной науки. 4. О выборе подходящего места для стройки. 5. О фундаменте, городских стенах и башнях. 6. Об укрытии от вредных ветров. 7. Выбор места для публичных зданий. Книга 2. О жилищах первобытных людей и о развитии строительного искусства. 3. О производстве кирпича. 7. Каменоломни и качество камня. 8. О кладке каменных стен. 9. О рубке строевого леса и о свойствах разных пород.10. Тосканские и неаполитанские породы. Книга 3. Храмы. 1. О строительстве Храмов в связи с мерой человеческого тела. 2. Семь видов Храмов. 4. Основания Храмов. 5. Колонны, архитравы и прочие украшения в ионическом стиле".
А. Лосев. История античной эстетики. Москва. Искусство. 1979. С. 596. 
ВІТЯ ТАРАН. Шановна пані Світлано, а чому  читаєте російською мовою, мовою сусіда? Наш засновник журналу «Розбудова держави» - відвертий опонент проти  москалів!
СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО. Прошу пробачення. На жаль, не знайшла я українських перекладів такої теми: «Вітрувій. De architectura". Це моя аспірантура  про  Ваш журнал – «Розбудова держави». А може,надрукуєте мою працю в  шостому номері журналу «Розбудова держави»??
ВІТЯ ТАРАН. Заплатіть гроші, дайте аванс!  Про архітектуру  надрукує  мій  геніальний  тато – авіатор, такий знаменитий, як Антуан де Сент Екзюпері, льотчик із Франції. Мій тато – вельми впливовий.
(СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО дістає із сумки  аванс, гаманець, відлічує асигнації, простягає робітниці оптики заводу «Арсенал» ТАНІ МАЙДАНОВИЧ. ТЕТЯНА бере гроші,ховає у шухляду столу).
СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО. Будь ласка,  ось кошти, одна тисяча сімсот купоно-гривень! Прошу надрукувати    фрагмент наукової статті на тему: «Вітрувій, ”De architectura”. Мабуть, на шостий  номер журналу «Розбудова держави».
ВІТЯ ТАРАН. Покажемо гроші редакції «Розбудова держави», хай вирішує: на шостий номер  чи на восьмий номер надрукують.
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (сердито). Ге-ей, агей! Агій! Шановна  журналістко Світлано! Ваша сторона порушила  зобов`язання  у «Господарському кодексі України»! Запудрила мені голову своєю рекламою! А за наукові консультації не заплатила додатково! Ось двері! Прошу виходити!  Прошу, покиньте мій дім! Ідіть собі геть!  На – до – ї- ла! Набридла із  російською мовою, «Про архітектуру» (Витрувій. De architectura). Прошу, покиньте мій дім!
(ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ та  її  син ВІТЯ ТАРАН виштовхують романтичну журналістку СВІТЛАНУ  у кімнатних тапочках далеко  із бібліотеки. Чути крики: О-ой).
СВІТЛАНА. О-о-ой… Родина авіатора порушила педагогіку Василя Сухомлинського, сидить у гінекеї  у  чулані! Порушила  майнові права автора, авторське право та суміжні права в Україні!
 Стаття п»ятнадцята Закону про авторські права свідчить.
    1. До  майнових прав автора належать:  А)виключне право на використанні твору. Б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Також я маю право, як автор літературного запису «Насіння диких трав», на відтворення тиражу мого літературного запису «Насіння диких трав»  і на частину сільського наділу в Селі Андрієвичі, Житомирської області!
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Я вже продала житлоплощу, маєток із садом у селі Андрієвичі! Не маю саду, городу, щоб заплатити автору літературного запису «Насіння диких трав».
СВІТЛАНА.  Я вела рубрику «Лікбез юриста», вивчила напам`ять земельний кодекс України.
(Син авіатора - Вітя Тапран і  сільська вчителька Таня Майданович нахиляються до ніг  автора літературного запису «Насіння диких трав» Світлани Погуляйло, починають знімати кімнатні тапочки з ніг гості у спальні Тані Майданович).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Віддайте мої кімнатні тапочки!  Летіть собі у Москву!
Іч, яка московка!  Ходіть без  московського   взуття!
 (Вириває кімнатні тапочки  у журналістки СВІТЛАНИ).
Ходіть без  московського   взуття!
ВІТЯ  ТАРАН  (жалібно). «Латану свитину  з каліки  знімають, бо нічим обуть княжат  недорослих». Писав Кобзар Тарас Шевченко про  кріпосную  слугу!
(Завіса. В антракті  подають благочинно  цілющий чай-антисептик  із ромашки). 

Дія 4
СПІВАВТОРИ РУКОПИСІВ «ВОРОЖІННЯ НА ЯГНЯТКУ», «НАСІННЯ ДИКИХ ТРАВ»
Ява 8.
(Домашня бібліотека авіатора Віктора Васильовича Тарана та його синів від двох шлюбів – Сергія Тарана і Віктора Вікторовича Тарана.  На столі лежать телефон та  великий стос паперів, коректури журналу «Розбудова держави»,№1-2 1992. Диван поруч із книжковою шафою. Прооперована, мініатюрна  робітниця оптики Таня Майданович заходить із склянкою води, капає у склянку ліки, стогне).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (жалібно).  О-оо-о-й… О-о-о-ой… Я по радіо почула: є символ фольклорний  із вишивками О-о-о-ой… О-оо-о-й… О-о-о-ой… Хто пошиє  шаровари моєму сину Віті??  Попрошу вишивальницю дитячої сорочки Катю Ситник, хай пошиє козацькі шаровари моєму сину Віті Тарану.
(Капає ліки  у  склянку з водою, випиває. Стогне, іде до дивана, лягає на дивані, стогне, тягне із столика телефон. Набирає номер). О-о-о-ой… О-оо-о-й… О-о-о-ой… Болять  прооперовані   нирки…Алло! Це коректорка  Катя з видавництва «Молодь»? Це телефон 411-82-88?
КАТЯ СИТНИК (з телефона). Так! Я працюю  на посаді професійного старшого коректора  у поліграфічному домі по вулиці Дегтярівська, 38-44. Я вчилася додатково  у Львівському поліграфічному інституті імені Івана Федорова… давно… в тисяча дев`ятсот вісімдесят восьмому році у Львові…Коректорки Ірина Парфілова  і  я   вам допомогла скласти рукопис «Насіння диких трав»  для видавництва «Молодь», виправили помилки  у  спільному  перекладі сибірського мого  Вашому  вірша «Жёлтый пион – наш целитель».
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Ви дала цей телефон коректорки  з видавництва «Молодь», коли колективно готували мій  поетичний  рукопис «Насіння диких трав»  в поліграфічному домі «Україна» на Лук`янівці.
 КАТЯ СИТНИК (з телефона). Спільними силами із юрисконсультом  Галиною Кизимою, із коректоркою Іриною Парфіловою  у видавництві «Молодь»  по вулиці Дегтярівська, 38-44, поліграфісти  надрукували поетичну книгу «Насіння диких трав» і заснували  новий міжнародний французько-український журнал    «Кур`єр ЮНЕСКО» на базі майна ЦК ВЛКСМ (Паризької комуни).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Шановна коректорко Катю, я Вас  прошу підготувати журнал «Розбудова держави», номер третій! Приходьте у гості на Печерськ до нас, пошиєте нові фольклорні шаровари моїм синам!
КАТЯ СИТНИК (сердито, з телефона). Пані Таня Майданович, дружина авіатора Віктора Васильовича Тарана із села Павлиш!  На жаль, ви не дружина Бога Плетільника Гірлянди. Ви – із колективом коректорок  лише співавтор книги «Насіння диких трав» у видавництві «Молодь». Надурочні години  хліборобській нашій сім`ї    у голову  подаєте? У мене є десять учнів, дітей, юннатів, вихованців   Академіка Василя Ремесла, мої малі племінники  знатного механізатора Андрія Польового  у полі на жнивах! Маю вчити моїх племінників  у Новій Миронівці!
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Чекаю! Приходьте  у видавництво «Український письменник», на вулицю Чкалова, п`ятдесят другий номер, із двору!  На чотирнадцятий  поверх запрошую! На підвищення кваліфікації!  Треба пошити козацькі шаровари Віті Тарану на концерт, у школу!


(Затемнення. Минає  ніч  із зірками. При світлі зірок  виходить  Індійський Бог Плетільник гірлянди і читає про симбіоз бджоли і квітки. Видіння жінки-коректорки журналу «Розбудова держави»).
БОГ ПЛЕТІЛЬНИК ГІРЛЯНДИ.
Треба мудро у саду ходити:
І бджолу не можна затоптати!
Квітки у саду не слід ламати!
І природу-матір слід любити!
(За індійським епосом «Дхаммапада». Глава «Квіти»).
 (Симбіоз: бджола і квіти)
“Трофічна функціональна структура екосистем полягає  в тому, що існування біосфери визначається  постійним  кругообігом  біологічно важливих  речовин  і перенесенням  їжі  від її  джерела (рослини)  через  послідовний  ряд  організмів. Перенесення енергії  їжі шляхом поїдання одних організмів іншими називається харчовим або трофічним ланцюгом (від грецького  Trophe - їжа).У залежності від етапу харчування виділяють такі трофічні  1) ПРОДУЦЕНТИ – зелені рослини, які у процесі фотосинтезу створюють органічну речовину, первинну біологічну 2) КОНСУМЕНТИ  – споживачі, харчуються первинною біологічною продукцією. Розрізняють  консументи  першого порядку (травоїдні тварини, або фітофаги), другого порядку (м’ясоїдні  тварини, що харчуються  фітофагами), і третього порядку (вторинні  хижаки).3) РЕДУЦЕНТИ, або деструктори – організми, що харчуються мертвою органічною речовиною  і мінералізують її  до простих  мінеральних  з’єднань”. (О.Дуган,Г.Статюха.Екологія.Київ.Університет  “Україна”.2007.С. 86,87).
(Бог Плетільник гірлянди виходить  при світлі зірок уночі).

 У ЖІНОЧОМУ ГІНЕКЕЇ
( Вранці  спалахує світло. Етажерка із книгами, гінекей із ліжком    анемічної, прооперованої вчительки Тані Майданович і  прооперованого авіатора Віктора Тарана-Терена.Лунає дзвінок. ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ  відкриває двері, впускає  коректорку КАТЮ СИТНИК  із міжнародного  журналу «Кур`єр ЮНЕСКО»).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Добрий день! Ось кімнатні капці!  Одягайте домашнє взуття, а свої  мокасини із парусини  залиште  на килимку  у передпокої.(КАТЯ перевзувається  у чужі кімнатні капці).А які автори і редактори нині друкують наукові статті  у французькому журналі  «Кур`єр ЮНЕСКО»??
КАТЯ. Валентин Корнієнко, Тетяна Недялкова, Володимир Василюк, Любов Васильчук, Оксана Сторожук. А нащо  Вам треба  поети з паризького журналу, коли ви -  наш співавтор у поліграфічному домі «Україна», у видавництві «Молодь»?
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ (задоволено).  Треба пошити козацькі шаровари моєму сину Віті Тарану, хлопчик виріс, готується вступити до ліцею. У минулому році хорошу подушку вишила моїй  дитині!  А тепер треба пошити козацькі, фольклорні шаровари… Прошу в гості!  Проходьте у бібліотеку, у робочий кабінет!
КАТЯ СИТНИК. А хіба у Вас іменини? Треба іменинника вітати? А хто хрещена мама Віті Тарана?
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Є хрещена мама  Віті Тарана – це мама  Сергія Тарана, стала нам кумою. Живе далеко…
КАТЯ СИТНИК.   Я принесла Вам дарунок – зошит  із віршем «Жовтий піон – наш цілитель».
Жёлтый пион - наш целитель
"Как пчела собирает мёд и улетает прочь, не повредив цветка,
ни окраски его, ни запаха, так и мудрец пусть проходит меж людей 
и вещей в этой жизни".
"Дхаммапада".Москва.София. 2005.С.41.
Жёлтый пион совершает великое чудо:
Горяч, как Гелиос, он исцеляет простуды.
Жёлтою охрою-нитью волхвы вышивали
Жёлтое солнце, как Гелиос, и колдовали.
Желтый пион!.. А соседка – цветущая липа!
Тучка сердита, как  дама Сократа – Ксантиппа.
Жёлтый  пион  Вы  посейте весной, с  тёплым летом!
Уж не болейте в миру:  с лепестком,  жёлтым  цветом.
Нежно взгляните на жёлтый пион – над водою.
Вы  подружитесь  весною с цветком и  пчелою.
Жёлтый пион, как ДаждьБог, полюбила Мокоша,
Древняя  нимфа, на жёлтое солнце похожа.
Жёлтою охрою –цветом  рисуйте, все дети,   
Жёлтый пион и тюльпаны от звёздного света.
Жёлтый  пион совершает великое чудо:
Жёлтый от  солнца   излечит! Уходит  простуда!
Мама, учи: как  взлелеять пионы  с цветами!
Космос   горячий питает  пионы  лучами.
http://www.stihi.ru/2017/10/03/8149

ТАНЯ  МАЙДАНОВИЧ. Так, це наш  спільний проект – «Жовта жоржина» із коректорками Іриною Парфіловою та коректорками  у видавництві «Молодь»,  звідки я записувала телефони грамотних журналістів  для домашньої роботи з моїми  синами – Сергієм Тараном та Віктором Тараном-молодшим, онуком із села Павлиш.
КАТЯ СИТНИК. Ось я принесла  віршований переспів,  переказ  про квіти –додаток до колективної збірки «Насіння диких трав» Тані Майданович. (Київ. Видавництво «Молодь». ХХ століття. Коректорки Ірина Парфілова, Катерина Ситник). Переклад російською мовою: «Желтый пион – наш целитель». До теми: «Насіння диких трав». Тут э терміни українознавства: Перун, Даждьбог, Мокоша –дух землеробства, жриця плодороддя. Що скажете, пані Тетяно?

ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Скажу! О-о-ой! Через цілющі краплі та медицину я не встигла пошити козацькі, фольклорні шаровари на сцену для мого сина Віті Тарана! Допоможете мені пошити сценічний одяг для мого талановитого сина Віті Тарана?
КАТЯ СИТНИК (до Віті Тарана). Вітю Таран, а чи твій дідусь Василь Майданович заплатить із пенсії, із села Андрієвичі Житомирської області за  надурочні години, за втому журналістки-матері із пошиттям у нічну зміну??
ВІТЯ ТАРАН. Я не знаю.. Я не бачив дідуся Василя Майдановича… Запитайте у мого тата, авіатора, такого великого, як французький льотчик і письменник Антуан  де Сент Екзюпері.
КАТЯ СИТНИК (весело). Давайте-но зніму мірки із Віті Тарана.
(Дістає із кишені сантиметрову стрічку, зміряє талію та стегна Віті Тарану).
КАТЯ СИТНИК.  “Відповідно до  статті  7  Закону України “Про авторське право  і  суміжні   права” суб’єктами авторського права  є автори  творів,  їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Авторські права можуть створюватися не одним, а  двома чи  кількома  особами.. В  такому  разі  йдеться  про співавторство”. Практика застосування окремих норм Цивільного кодексу  України. Київ. 2008. С.202. “У культурній антропології прийнято  виділяти чотири основні сфери культурних цінностей: побут, ідеологію, релігію  і художню літературу.
У  контексті  між культурної  комунікації  із  цих  сфер  найважливіше значення  має
сфера побуту, що являє собою історично початкову сферу виникнення й існування культурних цінностей. Незважаючи на наявність ідеології, релігії і мистецтва, побутова культура й нині залишається  основною  для  формування  особистості, оскільки  це формування починається ще з дитинства. Культурологія. Навчальний посібник.Рекомендовано і Міністерством освіти і науки України. Київ.2005.За редакцією проф. І.Тюрменка.С.59.
Ми  раніше зробили український переклад  російського вірша «Жёлтый пион – наш целитель» - в якості  «Жовта жоржина»  для  лікування хворих нирок  робітниці з заводу «Арсенал»  Тані Майданович, дочки із житомирського села Андрієвичі.
КЗПП. Стаття  70.“Тривалість  щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше як  42 години”. Трудове законодавство. КЗПП.Стаття 106. За погодинною системою  оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі  годинної  ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час  виплачується доплата в розмірі  100 відсотків  тарифної  ставки  працівника   відповідної
кваліфікації, оплата праці якого здійснюється  за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години”.
   Домашні вчителі заробили дві плати із земель села Андрієвичі, наприклад, триста кілограмів яблук і груш –для дітей журналістів, домашніх учителів коректури, репетиторів у романі «Ворожіння на ягнятку» авіатора Віктора     
(Отрок  Вітя Таран виглядає з-за портьєри, гукає).
ОТРОК ВІТЯ ТАРАН. Мій тато –авіатор вже заплатив у Київський університет дві плати – за старшого сина Сергія Тарана від першого шлюбу  і за ліцей молодшого сина Віті Тарана від третього шлюбу! Не дасть Вам грошей, нізащо!
КАТЯ СИТНИК.
  А де Ваш  чоловік, авіатор, такий  корифей,  небожитель, як  французький  льотчик Антуан де Сент Екзюпері??
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Мій чоловік  пішов  у організацію з Канади просити літературний фонд, кошторис і кошти  для  журналу «Розбудова держави»!  Також  одержує кошти  за літературні  рецензії  на  романи Галини Пагутяк  «Діти», «Господар». Також мій чоловік зайнятий: він виступає із творами  в робітничому Будинку культури заводу «Арсенал» і одержує за виступи кошти. Немає вдома  мого чоловіка, тата Віті Тарана. Я –замість редактора журналу «Розбудова держави», прошу взяти додому і підготувати номер третій.
А потім – пошиєте шаровари моєму синові. А я дома веду домоводство на чотирнадцятому поверсі.
ВІТЯ ТАРАН. Я вже викликав  свого тата по телефону, щоб  облишив рецензії на романи Галини Пагутяк «Діти», «Господар»!  І  незабаром   тато прийде додому  засновник  нового журналу «Розбудова держави».  Ви татові повинна заплатити гонорар за  працевлаштування  у журналі «Розбудова держави», №1-1992, за «місце»  у літературному процесі, Ви зрозуміла?? А  пошити  козацькі шаровари -  не важливо! Моя матінка Тетяна Майданович  надто заплакана через  прооперовані нирки…
(КАТЯ СИТНИК відкриває свою сумку, дістає вишивану торбинку з грошима, відлічує одну тисячу гривень. Показує  ТАНІ МАЙДАНОВИЧ, яка  бере кошти на друк).
КАТЯ СИТНИК.  «Античным авторам подражали, само собой, и до Петрарки, в течение тысячи лет или  менее подражали  всегда.  Imitatio стало серьезной проблемой лишь
 к середине ХIV в.,с началом итальянского Возрождения.  В 1366 г. Петрарка посвятил  письмо   к Джованни Бокаччо  в  теме: никакое сочинение нельзя отделать настолько,
 чтобы в произведении не осталось ни единого изьяна».  Подражание  тем эффективнее, чем более  оно скрыто». Л. Баткин. Итальянское возрождение в поисках индивидуальности.  Москва. Наука. 1989. С.32, 36.
Може, заплануєте  мої  перекази «Жовтий піон – наш цілитель», «Бог Плетільник Гірлянди»  у  вибраних творах,  у  колективному  поетичному рукописі  «Насіння диких трав»? Адже Ваш  чоловік, авіатор – один такий,  як Антуан де Сент Екзюпері, успішно пише літературні рецензії, як Адам перший! А решта жінок – працюють німою коректоркою МУ-МУ, із оповідання Тургенєва «Му-Му».



Ява  9. Ворожіння на ягнятку
 (Скриплять двері. Заходить старий, прооперований нетверезий, захмелілий, неврівноваженитий  авіатор ТАРАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ  в ролі «Головного редактора»  журналу «Розбудови держави»,порушує педагогіку Василя Сухомлинського, надовго  затримує без повітря  у стінах журналісток без свіжого повітря).
ТАРАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ (до сина Віті Тарана).
Синку Вітя, чи вивчив правила з граматики?
ВІТЯ ТАРАН-молодший. Ні, я не ввчив правила граматики. Чекаю, поки поведуть у село Павлиш під відкритим блакитним небом вивчити педагогіку мого діда Василя Тарана! Не бажаю вчитись у  затхлому гінекеї з гостями! Шумно! Не свіже повітря!
(Вітя Таран  витирає сльози).

ТАРАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ-СТАРШИЙ. Сину Вітю, іди в дитячу кімнату! Швидко! Бо тут у нас домашні вчителі! (Повертається обличчям до коректорки Каті Ситник - домашнього вчителя в коректурі).
Добрий день, пані Катерино!  Я зайнятий  рецензент, пишу роман «Ворожіння на ягнятку». Допоможете мені виправити помилки, підготувати твір до  друку – «Ворожіння на ягнятку»??

КАТЯ СИТНИК.  Я вивчаю нитко прядіння у Сибіру, на Тюменському камвольно-суконному комбінаті, вишиваю нитками картини на тканині. Я зможу вишити вам педагогічні  твори  Костянтина Ушинського «Діти у гаю», «Бджоли на розвідці» із Санкт-Петербурга!
ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ ТАРАН-СТАРШИЙ. А навіщо мені складна вишивка із Санкт-Петербурга? Репетитора я простіше прошу: букви, літери  виправити у романі «Ворожіння на ягнятку», -  без вишивання  педагогіки!
КАТЯ СИТНИК. У нас є педагогічний, наочний образ у пізнанні – вишивка та мозаїка ягняти, і ми з колективом педагогів  шиємо шаровари вашому синові Віті Тарану, мов овечці.
ТАРАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ (сердито). Моїй дружині не потрібні такі букети  жовтого піона!  Дитина моя скаржилася, що Ви – московка!  Шановна коректорко Катю, прошу вас, покиньте мій дім!  Ось – двері!
(Вказує жестом  на двері, уперед. Бере  тоненьку  книжку із полиці, жбурляє  у вікно).
Ось я викинув геть  вашу першу поетичну збірку, адже, коректорко  Катю,  у вашій  книзі  про букети і квіти  є  спільні рядки, такі, як у моєї дружини  «Насіння диких трав». Моя дружина із села Андрієвичі, добре знає квіти –  «осіннім   квітом пахне морозець». Давайте, ну-у! Виходьте геть  з моєї квартири, списуєте  наші   літературні шедеври «Насіння диких трав»  та «Жовтий піон – наш цілитель», переписуєте  для Москви  московською мовою!..
(Авіатор ТАРАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ, такий, як льотчик  Антуан де Сент Екзюпері,
Штовхає коректорку КАТЮ СИТНИК у двері, у кімнатних тапочках. Чути  жалібні жіночі  крики).
ТАНЯ МАЙДАНОВИЧ. Знімайте у дверях мої кімнатні капці!  На всіх жінок-журналісток   не вистачить тапок!
(Залишилися лежати мокасини із парусини   коректорки Каті Ситник. Син авіатора ВІТЯ ТАРАН  принюхується до ганчір`яних  дешевих   мокасинів, бере мокасини   - і геть виносить   з передпокою, сердито бубонить).
Тут якась московка  Москву  рекламує!
Жовтії  піони  з мамою  готує.
Прожену  з  квартири гостю у сандалях!
Бо принесла вірус  з Чорнобильських далей
(Завіса. Роздають  даром  цілющий чай з м`ятою).
 
Дія  шоста.
ДВІРНИК  У КВІТНИКУ З БОСИМИ КОРЕКТОРКАМИ
(Видіння  Господаря –Двірника. Сур`я – Всевидящеє Око).

(Затемнення. Ніч  із зірками. Увечері ДВІРНИК із поливальницею поливає  квіти у квітнику – у дворі видавництва «Український  письменник», по вулицы Чкалова, 52, де живуть небожителі, комп`ютерники,  інженери,  льотчики, такі великі, як льотчик Антуан де Сент Екзюпері.  Поважно ДВІРНИК  наближається до квітника, виливає краплі… на босі ноги трьох  заплаканих жінок
ЛЕСЯ ГУЦАЛО (боса  коректорка).
«Якщо хтось образить невинну людину, чисту та  чесну, то на такого обидчика впаде його ж покара, наче  пилинка, кинута  проти вітру».
Дхаммапада. Москва. Институт Востоковедения. 1964. (Український переклад).
Це такий закон Індійської карми. Бумеранг повертається на злодія, який вчинив: вимивання  матері-жінки  із наукового середовища – в іншу расу  босих,  травмованих, малограмотних  та безробітних  на лікування  до лікарів.
СВІТЛАНА ПОГУЛЯЙЛО (боса коректорка).
«Всі тремтять перед покарою! Постав себе –на місце іншого!
Не можна вбивати і штовхати до убивства».
Дхаммапада. Москва. Институт Востоковедения. 1964.
Я тут сидітиму у квітнику – і чекатиму, поки  злодії мені віддадуть назад на босі ноги мої  мокасини  із парусини.  Видіння  витатиме над будинком авіатора, старійшини   Тарана Віктора Васильовича  1941 -2041  до того часу, поки авіатор Василь Таран  із села Павлиш  збиратиме   в само льотах  двадцять одну тисячу  повзунків  для ограбованих коректорок-матерів, по сім тисяч  штук дитячих повзунків  кожній заплаканій коректорці  у  такій тріаді  в журналі «Розбудова держави» - для малих, які бувають часто босі, часто мокрі, часто босих малят носять на руках і сповивають босих  немовлят.
ЛЕСЯ ГУЦАЛО  (гірко, боса). Усі міліціонери шукають босих жінок, які втекли  з нічного клубу, щоб забрати  мішок із грошима у  жіночому  домі, щоб закабалити їхніх маленьких діток.
КАТЯ СИТНИК  (боса коректорка). 
Ігнатій Брянчанінов (Ставропольський) повчає: злодіяння проти Всевишнього – це побої на старих батьків, забрати у сліпих, мало зрячих в окулярах  бідняків   шматочок хліба, їхню кар`єру – і викинути  із наукового середовища  у  лікарню або у  місця  позбавлення волі, під домашній арешт. (Игнатий Брянчанинов. В помощь кающимся).
Я їхала в поїзді Черкаси – Москва такої пори, що двадцять рублів вистачило на залізницю. А ще  двадцять рублів – на покупку «Детской энциклопедии» (Москва. Педагогика. 1975). Така  книга була старійшиною –давно опублікована, і ми купили у магазині «Букініст»  стару  книгу ботаніки. А цей  авіатор ТАРАН  Віктор Васильович – ще старіший, древній ідол театру  1941- 2041, в книжковому магазині в Москві  не значиться в списках.
ДВІРНИК (заїкаючись). Бо-бо-сі  жі-жінки… Босі жінки-медсестри,
журналістки – це душі, які  ввижалися у квітнику  Господареві Дому, Двірнику  з поливальницею, такому, як працьовита  бджола  у трьох шляхах емпіризму – шляхи бджоли, павука, мурашки у філософії Френсіса Бекона «Новий Органон». 
(Двірник  онімів  від видіння, випустив  поливальницю  з рук – і мовчки   перехрестився).

ЯВА 15.
(Герої книжок – Бог Плетільник Гірлянди з Індії та Міністр Збройних Сил,автор журналу «Розбудова держави», Міністр Збройних Сил Костянтин Морозов станом 1992 року, читають  Закони).
КОСТЯНТИН МОРОЗОВ.Я даю новий наказ сьогодні:
«Про   аменорею   війни  медсестер».
Розладналося  здоров`я жінки  у народі,
Медсестер, від вірусів сиділок  дотепер.
Я даю новий наказ сьогодні:
Не слід брати в Армію жінок  по моді,
Лише за військовим призовом-контрактом.
Крім отих,  що обробляють трактор.
Медсестер  із армії звільняю,
Бо аменорея – не мед з Раю!
Був колись  в житті: народний  вчитель!
«Медсестри аменорею» - дав  мучитель.
Ось наказ  новий:  звільнить із служби
Санітарок, що не мають дружби;
Але мають стреси  і  побої,
Під тираном  не знайшли любові.
В санітарок  - слабість і  аменорея,
Бліда  медсестра, як  на війні  лілея,
Рухнуло здоров`я у журналі,
Санітарки  в Армію сказали!
Жінок із села не можна брати
В армію, на стрельби, на дебати!
На війні хімічній – агрономи,
Хай селянки хліб плекають вдома!
З Армії звільню  я санітарок,
Що Тетяні роблять: «Сім  припарок».
Пенсію додам,  театр і контрамарок.
З Армії  звільню я санітарок.
І пошлю на вишивки  сьогодні,
«У відставку – медсестри  народні».

Ява 16.
(Бог Плетільник Гірлянди живе у нічному небі. Високо угорі, між зірками виконує еквілібр між зірками,  читає  журналістське дослідження у квітах академічне).

БОГ ПЛЕТІЛЬНИК ГІРЛЯНДИ (читає).
Земельний   кодекс України. Стаття  139. Відчуження  земельних ділянок  за рішенням суду.
1.У разі звернення  стягнення  на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка  підлягає продажу на земельних  торгах, що  проводяться  у формі  аукціону. 2.Звернення  стягнення  на земельні  ділянки, призначені для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва, допускається  у випадках, коли у власників таких  ділянок відсутнє інше  майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше   не  запропоновано  власником  земельної ділянки”.
За статтями 139, 119 Земельного кодексу України, родина баби Правдзівої-Пасічної Горпини Гнатівни  з дочкою-лаборанткою Канівського природного заповідника (1979) заробили три  гектари земель  селянина Василя Майдановича з прооперованою дочкою Тетяною Майданович (1957- 2057) із села Андрієвичі Ємільчинського району, Житомирської обл., за послуги репетиторства та догляд за прооперованою родиною Майданович Тетяни Василівни, на користь  побудови Аграрного університету ім.Івана Григори.   У  процесі   взаємозв’язку   організмів  відбуваються  найважливіші   явища  в екосистемах – поглинання  і  розсіювання  енергії  та, як результат,  реалізуються   довкілляутворюючі, довкіллязберігаючі  і   довкіллястабілізуючі   функції  систем.  Екосистемні  зв’язки  виникли  в ході  еволюційного  процесу  і  зазвичай  класифікуються, так  би  мовити, за  інтересами. Саме  на  цій  основі  живі  організми  будують   свої  взаємовідносини.   А) Харчові, або  трофічні   зв’язки, - найпоширеніший  тип   зв’язків.  Він заснований на  інтересах  харчування. Наприклад, між  тваринами  і рослинами. Б) Топічні  зв’язки -   засновані  на використанні   місцеперебувань.Приклад: зв’язок між тваринами  і рослинами,  які  надають  тваринам  захист  або місцеперебування – комахи, які живуть  у  корі  дерев  або у  гніздах  птахів.   В) Форичні   зв’язки -  ці   зв’язки   виникають  у  випадку, коли  одні  організми  беруть  участь  у  поширенні  інших.  ( Реп’яхи, які  причепилися  на  кінські  гриви  і поширюють  популяції  фітоценозу). Г) Фабричні   зв’язки – використання  одних  організмів  іншими  для будування  гнізд  або  схованок:  пух   тварин  для  побудови  гнізд. (Дуган О.Статюха  Г. Екологія. Київ.Університет “Україна”.2007.С. 88). 
ЗАВІСА.

Документи, література.
    1. Морковный чай.http://stihi.ru/2020/02/12/10989
2. Таран Виктор – авиатор. http://stihi.ru/2020/06/25/8331
3. http://stihi.ru/2020/09/20/6352  Таня Майданович

ГРАБЕЖ В ЖУРНАЛЕ
http://stihi.ru/2020/06/25/8331
Грабеж в журнале «Строительство державы»
Ребята описали: не видно славы.
Ребята – педагогу несли с морковью чай,
Училке пострадавшей  желали:  не страдай.
Упавший авиатор
Записан,  как «редактор».
Неграмотен, не  знает нот,
Корректору дал семь работ.
Ограблены в пути  семь  нянь!
Злодей он – лётчик   Пан  Таран!

http://stihi.ru/2020/02/12/10989



***
В дворцовых переворотах 1991 - 2023 в Европе
авиатор Виктор Таран (Терен) пригласил к чтению книг и журнала
"Розбудова держави" ораторов Киевской области: Валерия из города Тетиев,
Галину Пагутяк, Катю Ситник из Богуславской газеты "Новые рубежи",
Таню Майданович, Свету Погуляйло и дочь писателя Евгения Гуцало (Лесю Гуцало)
и всем говорил о паузе в голове авиатора Виктора Тарана (Терена)
и о медицинских тяжбах и ядовитых веществах в селе Павлыш.