Ой щось в мене очи помутнили
І немає в них вже того блиску.
Мабуть тому , що дуже довго
Я вдивлялася в колиску.
Бо колисала діточок своїх
І благала лише Бога,
Щоб росли і були в мирі ,
Щоб щасливою була у них дорога.
Колисала і пісні співала,
Колискові і просто народні.
І діточки мені всміхались,
Мов були зі мною згодні.
І хоча роки давно вже ті минули,
Та в душі те буде жити,
Як в дитинстві мені усміхались
Мої діти, яких завжди я буду любити.
29.06.2023
Свидетельство о публикации №123070203834