Михаил Драй-Хмара 1889-1939 Стихает августовский ж
Из гаруса напрявши пряжи,
возы узорчатые мажет
вечерним золотом гаптар.
Хоть зелено в глазури бледной,
как на осенних косах верб,
а уж ложатся тени медные
на тонко вычерченный серп.
Померкнуло горнило гор.
Ночь чёрное достала платье.
Кто утлую/хрупкую тревожит память?/
О, кто так больно ранит память?
День догорел. Давно.
Гаптар - золотошвей.
Серпневий прохолонув вар.
Напрявши гарусної пряжі,
мереже кучеряві мажі
вечірнім золотом гаптар.
Що зелено в блідій поливі,
як на осінніх косах верб,
а вже кладе хтось тіні гливі
на тонко викреслений серп.
Померкло горяне горно.
Вдягає ніч жалобне рам’я.
О, хто це ранить утлу пам’ять?
День одгорів. Давно.
Свидетельство о публикации №123070105888