Спи, кохана. Колискова ненаписаного вiрша

Спи, кохана лагідна моя...
Не наважусь цілувати потай
світ твого плеча, на жоден дотик
проти ночі не наважусь я.

Жоден вірш не вартий твого сну.
Ні талановитий, ні бездарний.
Кожен вірш – написаний намарно,
як відняв у сну хоч мить одну.

Спи, кохана, буде вірш удень –
кращий, той, якому не судилось
снів твоїх зламати світле диво,
а судився світ твоїх пісень...


Рецензии