Розсипав свiтанок перлини

Розсипав світанок перлини…
Як сяють вони у траві!
Маленькі яскраві зернини
Притягують, наче магніт.

Крокує природа по світу,
Красою приваблює взір,
Дивлюсь на хмаринки і млію,
Немов від мелодії лір.

Принаджує далеч прозора,
Землі посилає привіт.
Була б уся дійсність сувора,
Як сонця чаруючий схід!

Як в дзеркалі, синява – в плесі,
Виблискує трав малахіт…
Дивлюся з надією в серці
На сяючий вранішній світ…


Рецензии