Прийшла до Тебе, Отче, у Твій спокій,
Посиджу трішки, хай душа спочине,
З Тобою їй не буде одиноко,
Твоя присутність хай на неї вплине!
Є в неї мрії, хай помріє трішки,
Поніжиться, відчує насолоду,
Та й тіло відпочине в своїм ліжку,
Бо ж не таке, що було за молоду!..
Ні, ні, про роки не кажу ні слова,
Люстерко теж відвернуте від личка...
Між духом і душею йде розмова,
За роки, що пройшли, така вже звичка!
Погомоніли... Досить, треба спати,
Бо ж ніч глибока, ранок уже близько,
Всю честь і славу поспішу віддати
Тобі, мій Отче, я вклоняюсь низько!
29.06.2023.
Треба спати...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2023
Свидетельство о публикации №123062900563
Свидетельство о публикации №123062900563
Рецензии