Як важко бути птахом
Крила; твої малі
Немов прибиті цвяхом
До чорної землі.
На небі сірі хмари,
Та виє буревій,
Але це все примари,
З ланів трави земній.
Не чуєш пісні ночі,
Не бачиш світу дня,
Але душа так хоче
Дзвінкого струменя.
Джерела, що як небо
Несе тобі життя,
Але живеш як треба,
Пливучи в забуття…
Цвяхами мов прибиті
Крила; твої малі,
Як одинокі квіти
До чорної землі.
Свидетельство о публикации №123062803493