Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 Песенка на сон
Цветут две тени - две лилеи чёрных.
Не думай! Спи! Кто всем скорбям причастен,
тот боль свою умом не успокоит.
Прощаясь с вспоминанием последним,
что тенью вырвалось из-за границы яви,
в блаженной расточительности страсти
любовь отцветшую вновь призываешь.
Да, было злом , что полюбил ты очень,
чрезмерно сильно. Но восторгов ясных
не заслонить экстазом чёрным ночи!
Усни! Что это - жизнь иль лампа гаснет?
Пiсенька до сну
Не думай! Спи! Думки — отрута щастю.
Цвітуть дві тіні — дві лілеї чорні.
Не думай! Спи! До всіх скорбот причасний
і так усього в думці не обгорнеш.
Прощаючись із спомином останнім,
що тінню вихиливсь з-за яви краю,
в солодкім марнотратстві почуваннів
кохання вицвіле знов прикликаеш.
Це справді зле, що покохав занадто,
заміцно, зарозтратно. Захват ясний
в екстазу чорну ночі не міняти!
Засни! Чи це життя, чи лампа гасне?
Свидетельство о публикации №123062801471