Той день у спогадах лишиться назавжди...
Сніги лежали ще в садах і на дорогах,
Та вже весна у ізумрудних тогах
Спішила вкрити довгих холодів сліди.
В повітрі відчувався теплий подих,
Хмарини чисті в сяйві сонця пропливали,
Вони, мов лебеді величні, око звеселяли,
Ласкавий вітер ледь шумів у кронах.
Блакитним було небо на світанку,
Раділо все разом з пташиним співом,
І річка хлюпотіла дивним переливом.
Мене до того знов щось кличе ранку…
Свидетельство о публикации №123062706209