Ми все ще закохані в те, що здається життям…
Ми все ще чаруємось тим, що здається коханням…
І мріємо щастя зробити звичайним буттям,
що видасться першим, яке визначає останнє…
Тримаємо руку у тих найрідніших руках,
якими любов зігріває і душу, і тіло,
і щиру молитву про зустріч при теплих свічках,
що десь на початку світів перед Ним тріпотіли…
Плекаєм надію на шанс обійтись каяттям
за те, що вважали природним, мов зорі, бажанням…
Ми все ще закохані в те, що здається життям…
Ми все ще чаруємось тим, що здається коханням…
Ми все ще
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123062703721
Свидетельство о публикации №123062703721
Рецензии