Дощ не вщухав...
Над головою низько хмари пропливали,
Простори неба все густіше закривали,
Немов будуючи міцні, надійні мури.
Після глухої ночі день блідий настав,
І дощ холодний лляв безперестанку,
Він про журбу свою невтішну до останку
Не криючись тихесенько шептав.
Свидетельство о публикации №123062605420