Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 Черёмуха
в смиренной вечера руке.
Идут задумчивые лемки
с вечерни по домам к себе.
Мой край родной, мой край вершинный, —
твоих черемух не забыть,
когда, точно калач овсяный,
над ними лунный диск летит!
Черемхи
Мов свічка, куриться черемха
в побожній вечора руці.
Вертаються з вечірні лемки,
до хат задумано йдучи.
Моя країно верховинна, —
ні, не забуть твоїх черемх,
коли над ними місяць лине
вівсяним калачем!
Свидетельство о публикации №123062603041