Попутчик

   Н. Бидненко
Ти всміхаєшся здалеку – ми так мало знайомі.
Легко нам розминутися у людському огромі.
Ти всміхаєшся лагідно… А що в тебе на серці?
Чи печалі, чи радості відчиняю я дверці?
Я ловлю твої посмішки, мій жаданий супутник.
Та боюсь, що потрапила в безнадійний трикутник.
***
Ты усмехнулся издалека -мы так мало знакомы.
Легко нам разминуться в людском потоке.
Ты усмехаешься нежно... А что у тебя на сердце?
Или печали, или радости открываю я дверцы?
Я ловлю  твои улыбки, мой желанный попутчик.
Но боюсь, что попала в безнадёжный треугольник.


Рецензии