Фантомаса
фантомасса
Лето продрогшее. Иней
Дум, оцифрованных сном,
Красное солнце пустыни
В памяти – белым пятном.
Выцветших лет позолота.
Горе-соседей орда,
Смотришь и видишь – болото,
Видишь и чуешь – беда.
Лиц озадаченных вспышки,
Дикое соло огня,
Тянется Спассская вышка
К бездне вчерашнего дня.
Сходятся тысячи линий
Немногословной руки,
Лёгок рассвет на помине
Едкой молве вопреки.
Думать бы вновь о хорошем,
Верить бы в светлую даль,
Но неподъёмною ношей
Битого неба хрусталь.
Николай Лобанов (Ник Эль Энн)
Фантомаса
Літо промерзле, бездоння
Іней і дум множина.
Сонце пустелі червоне
Білою плямою в снах.
Бляклих років позолота,
Горе-сусідів орда,
Дивишся – бачиш болото,
Лихо, і чуєш – біда.
Зблиски облич у омані,
Соло дикунське вогню,
Спассської вишки хитання,
Подать минулому дню.
Тисячі ліній розбіжних
Неговіркої руки,
Зорі світанкові ніжні
Попри чутки і плітки.
Думати б знову про добре,
В світлу поринути даль,
Якби не гирявий обрій
Й битого неба кришталь.
Переклад Ірини Юрчук
Свидетельство о публикации №123062406236