неплiдне
як печаль,
де сонце, як місяць,
якого ніяк не жаль,
до стежки обабіч приводять
чужі сліди,
протоптане ляже сивим рядном
на узбіччях залишених слів,
снів світанок розбавить
сяйвом початки минулих днів,
куди ти дивився, друже,
як кидав у ями бубки,
поїджених часом
зачатків,
які не дадуть плодів
19.34
24/06/2023
Арт: Гліб Франко"Моя ніжна тінь "
Свидетельство о публикации №123062405160