Короткий день згасав поспішно,
Палав багряно заходу серпанок,
І сніг все падав на порожній ганок,
Преображаючи природу так розкішно.
Вкривав дахи будинків він, шляхи,
Дерева, що під вікнами стояли,
Вбрання зимове радо приміряли,
Гірчичні сукні обмінявши на добротні кожухи.
Пухнастими ставали клени і тополі,
Каштани, що весною так буяли,
Їх ватою немов навмисно обкладали,
Хотілось мчати риссю по сніжистій волі.
Роями цілими вертілися сніжинки,
Кудись зникаючи невпинно за вікном,
Усе вкриваючи лілейним чепурним сукном,
Улаштувавши з вітром танцювальні поєдинки.
Щось мирне чулось в їхній метушні,
В спокійних білих вітах урочистих,
І у стежках сяйливих та іскристих,
Печалі і тривоги стали зовсім не страшні.
Короткий день згасав поспiшно
© Copyright: Андрей Март 2, 2023
Свидетельство о публикации №123062402846
Свидетельство о публикации №123062402846
Рецензии