Простий спостерігач. Мовчазний стовбур.
Сліпий поет. Потріпаний співець.
Шукаю світ, що крутиться, немовби
йому давно відомо про кінець
всього й усіх. Римую білі хмари.
Тихенько скаржусь. Плачу і сміюсь.
Для людства - тінь забутої примари,
що все доводить істини комусь.
Кляну себе за нерви без причини
і ллюся вниз дощем останніх сліз.
Не перший. Не останній. Не єдиний.
Простий спостерігач. Німий каприз.
Спостерiгач
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123062304286
Свидетельство о публикации №123062304286
Рецензии
