Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 Вещий дуб

Снег в свете ночи зеленеет,
снег голубеет в свете дня.
Сей дуб - пророческое древо,
корява лира его пня./

Снег зеленеет в свете ночи,
Снег голубеет в свете дня.
Умеет этот дуб пророчить,
корява лира его пня.

Снег пепелеет в серый вечер,
а по утрам в огнях цветёт.
Из раны солнца кровотоки
в златое царство снега бьют.

Лишь дуб один по белу морю,
дельфин растений, вдаль плывёт,
взрезая снежный саван лирой\
и лирою снег-саван порет,
вещая жизни новый взлёт.

Вiщий дуб

Сніг зеленіє в світлі ночі,
сніг блакитніє в світлі дня.
Цей дуб — то дерево пророче,
корява ліра з його пня.

Сніг попеліє в сірий вечір,
щоранку у вогнях цвіте.
Із рани сонця кровотечі
б’ють в царство снігу золоте.

Лиш дуб один крізь біле море,
дельфін рослинний, вдаль пливе
і лірою сніг-саван поре,
віщуючи життя живе.


Рецензии